Особливості східноєвропейської лайки (з фото)

Східно-європейську лайку вважають найбільшою з цієї породи мисливських собак. Найбільше вона поширена Далекому Сході (Приамур`ї) й у східній частині Сибіру рахунок чого має другий назва – східносибірська лайка. Ця порода з`явилася в результаті злиття кількох внутрішньопородних груп мисливських собак (в основному евенкійська група з домішкою тунгуських собак) і завдяки своїм розмірам використовувалися жителями даних регіонів для перевезення вантажів у упряжці, а також для полювання на хутрових звірів.

Східно-європейські лайки вважалися раніше робочою породою, тому жителі Сибіру та Далекого Сходу ніколи не займалися спеціальною селекцією цих собак, лайки швидше є результатом природного відбору. Але, незважаючи на це, сучасні фахівці визначили, що сьогодні понад 80% лайок зберегли чистоту своєї породи. У 49-му році ХХ століття вперше було створено стандарт цієї породи.

Основні характеристики породи:

• Міцна статура;
• Рухлива;
• Витривала;
• Поведінка - врівноважена;
• Темперамент високий;
• Добре розвинені мисливські інстинкти та орієнтовна реакція.

Зовнішні характеристики:

• Середнє зростання (близько півметра в загривку);
• Шерсть густа, груба;
• Хвіст загнутий у формі кільця;
• Прямі вуха (не звисають);
• Голова клиноподібної форми;
• Морда загострена, коротка.

Лайки цієї породи мають в основному чорно-біле «карамісте» забарвлення, однак, іноді зустрічаються і винятки: може бути чисто чорною або повністю білою (фото). Назва забарвлення походить від тайгового селища Карам, де розводилася ця порода чорного кольору зі світлими брівками та підпалинами.

Східноєвропейська лайка відрізняється високою доброзичливістю та не конфліктністю по відношенню до інших собак, при цьому є відмінним сторожем, хоча все-таки це мисливський собака. Полювання лайка любить дуже сильно і успішно себе на ній проявляє, постійна учасниця змагань лайок по хутровому звірові, кабану та ведмедеві. Собака цієї породи вимагає багато вільної площі, небажано заводити лайок у квартирі, найкомфортніше їй буде у сільській місцевості.

На сьогоднішній день лайки всіх порід і в тому числі східноєвропейські, досить популярні серед фахівців і просто любителів собак. І це не дивно, адже собаки цієї породи дуже красиві, що видно по фото, а також доброзичливі, відмінні сторожа, мисливці та просто найкращі друзі – однолюби. Однак перш ніж приймати рішення про купівлю цуценя лайки варто враховувати, що ці собаки дуже активні, їм потрібно багато місця та руху, інакше собака страждатиме.

На відміну від інших порід

Східноєвропейська лайка досить нечисленна порода і зазвичай представляється на виставках досить невеликими групами. Наприклад, 15 років тому в Росії було офіційно зареєстровано лише 39 цуценят цієї породи. І на сьогодні ситуація ненабагато змінилася на краще, тому при виборі цуценя варто добре подумати - дуже багато сьогодні оголошень про продаж цієї породи, однак, з урахуванням її нечисленності подібні пропозиції стоять під великим знаком питання.

Справа в тому, що навіть сьогодні ця порода залишається маловивченої і далеко не кожен господар може відрізнити східноєвропейську лайку від західно-сибірської, тому що вони досить схожі між собою.

Як відрізнити ці дві породи любителю? Є кілька основних критеріїв, за якими фахівці розрізняють лайок:

1. забарвлення;
2. будова тулуба;
3. будову вух;
4. характер.

Забарвлення. Східно-європейська лайка найчастіше має карамісте забарвлення, тобто чорний зі світлими поджогами або чисто чорний (рідше білий) колір. Подібне забарвлення для західно-сибірської лайки вважається пороком.

Будова тулуба. Представники східної групи більші і мають потужнішу конституцію, ніж їхні західні побратими, корпус сильніше розтягнутий, морда більша і грубіша.

Будова вух. Західноєвропейські лайки мають завжди лише гострі вуха, розташовані високо, тоді як східна порода допускає закруглені кінці та поставлені на рівні очей.

Характер. Незважаючи на те, що східники більш потужні та сильні мисливці, за характером вони набагато м`якші за своїх побратимів, які прагнуть постійно до лідерства і над людиною в тому числі.

Є ще кілька відмінностей, але помітити їх можуть уже лише фахівці у цій справі.

Ще одну веселу відмінність помічають любителі цієї породи – у східників погляд добріший і довірливіший, тоді як у західників хитрий. Але звичайно, це не є офіційною ознакою.

Мисливські якості

Східно-європейські лайки справжні мисливці, у них дуже добре розвинений орієнтовний рефлекс, що означає їхню миттєву та чудову адаптацію до навколишнього середовища (навіть нового) у період зростання. Тобто ви спокійно можете купити маленьке цуценя, виведене у своєму природному середовищі на півночі і привезти в іншу місцевість. Він дуже швидко пристосується до нового оточення і навіть клімату без шкоди для себе та свого здоров`я.

Це досить жваві собаки, спритні, мужні, досить стійкі, витривалі та фізично сильні, що робить їх незамінними помічниками під час полювання, яке вони люблять.

Східосибірські лайки вважаються практично універсальною мисливською породою, легко ходять на будь-якого хутрового і копитного звіра, а також на ведмедя і рись, тому що мають блискавичною реакцією.

У вільний від полювання час ця порода лайок чудово виконує роль сторожа, при цьому залишаючись неагресивними та беззлобними по відношенню до людини.

Догляд

Догляд за цією породою собак досить нескладний, але тільки за умови, якщо вона міститься у вольєрі. У квартирі утримувати східноєвропейську лайку небажано, тому що у цих собак дуже висока потреба у просторі рухів. До того ж вона інтенсивно линяє, що створюватиме певні труднощі для господарів квартири.

Більш того, лайка вимагає виходу своїм емоціям, тому якщо її заводять не для полювання, необхідно підтримувати активний спосіб життя собаки, супроводжувані частими регулярними тривалими прогулянками та пробіжками. Адже якщо їй не надати цього, вихід своїм емоціям вона знайде у планомірній руйнації вашої квартири. Тому якщо ви неактивна людина, варто добре подумати - слідувати сьогоднішній моді на лайок або підібрати собі породу спокійніше.

Східно-європейська лайка має чудове здоров`я, у неї відсутні спадкові захворювання. У цієї породи немає проблем зі шлунково-кишковим трактом, чим страждають багато собак, не вибагливі в їжі, їжа засвоюється добре, більше того, лайки мають можливість наїдатися на користь, що дуже зручно для екстрених ситуацій під час декількох днів полювання. Така особливість лайок створилася завдяки суворому середовищу їхнього природного проживання на Півночі та Далекому Сході.

Дресирування

Всі лайки, у тому числі і східносибірські, дуже віддані своєму господареві, тому цуценя варто брати смалу (але не раніше одного місяця) і самостійно займатися його вихованням з перших днів. Якщо вам пропонують забрати дорослого собаку, ви повинні бути готові, що він не визнає вас як господаря і сильно сумуватиме за своїм попереднім власником.

При дресируванні починати найкраще з найпростіших команд слухняності. Команда «Не можна» повинна звучати частіше за інших – це привчить собаку до порядку.

Для використання лайки в полюванні з піврічного віку слід розпочати навчання за спеціальними програмами на полігонах, а після вже йде натяг на звіра.

Вибір цуценя

При виборі цуценя цієї породи собак спочатку варто визначитися - для яких цілей ви його купуєте. Якщо ви плануєте використовувати лайку у полюванні, то при виборі візьміть із собою досвідченого мисливця, який зможе визначити кращого цуценя у посліді. Адже хоч основні якості породи і схожі між собою, проте, всі тварини різні - одні більш до неї пристосовані і мають кращі робочі якості, а інші менш схильні до полювання, тут багато що грає генетика.

Не варто робити вибір виходячи з розміру цуценя, намагаючись вибрати найбільшого в посліді, тому що в майбутньому зростання, швидше за все, вирівняється, а ось мисливські робочі якості не з`являться, якщо їх спочатку не було.

Правильний вибір цуценя, гарне виховання та дресура зроблять з лайки неперевершеного мисливця та чудового друга.